Наши партнеры

Научно-техническое общество машиностроителей Одесское областное правление

Харківське обласне науково-технічне товариство комунального господарства та побутового обслуговування

Популярное
  • Яндекс.Метрика
Історія

СТИСЛА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА


Історія науково-технічних товариств в нашій країні налічує понад 140 років Їх розвиток та становлення пов’язано з розвитком та становленням науково-технічних товариств Росії.

Перше науково-технічне товариство Росії виникло в листопаді 1866 року. Офіційно воно мало назву: Російське технічне товариство. Засновниками та активними діячами товариства були такі видатні вчені як Д.І. Менделєєв, П.М. Яблочков, О.М. Бутлеров та інші.

Аргументуючи необхідність заснування «Російського технічного товариства» Д.І, Мендєлєєв писав: «Рух дослідницьких, а не точних наук визначається двома головними двигунами: одиночними зусиллями окремих вчених та загальними злагодженими зусиллями багатьох діячів. Є багато питань науки, які зовсім не під силу одиницям, а між тим мають величезне значення для руху науки і, як наслідок, для користі загальній».

Перше з відділень товариства було утворено в Україні, в м. Миколаєві в 1869 році. Услід за Миколаївським , в Україні виникли Київське (1870), Одеське (1871), Харківське (1879), Волинське (1897) та інші.

Після виникнення Російського технічного товариства у Петербурзі, за ініціативою інженера-механіка Селезньова К.П. та за сприяння директора гідрографічної частини в Миколаєві Зарудного В.І. та його помічника по технічній частині Ільїна Н.І. , у 1869 році було отримано дозвіл на відкриття в Миколаєві Російського технічного товариства.

Члени товариства займалися науковими дослідженнями. Товариство надавало своїм членам та усім бажаючим консультаційну допомогу, проводило загальні збори та технічні бесіди, виставки, технічні бібліотеки, видавало помісний журнал «Нотатки Миколаївського відділення».

Науково-технічні відділення активно займалися механіко-будівельними, електротехнічними питаннями, устроями водопроводу і каналізації в м. Києві, організацією трамвайного руху, газового і електричного освітлення судноплавством по Дніпру.

У 1897 році Рада Київського відділення створила спеціальний комітет, якому доручила зібрання засобів на будівництво Київського політехнічного інституту. Через рік відбулась закладка будівлі інституту, а в 1903 році здійсненний перший випуск. Головою випускної екзаменаційної комісії був Д.І. Менделєєв.

Науково-технічні товариства, а також їхні відділення зробили значний внесок у справу розвитку вітчизняної науки і техніки.

Після 1917 року і до початку 30-х років діяльність РТТ та інших товариств базувалася на постанові РНК СРСР від 25 серпня 1921 року «Про заходи з підняття рівня інженерно-технічних знань у країні», в якій зазначалась необхідність всіляко «заохочувати створення науково-технічний характер».

У цей період науково-технічні товариства знаходились у віданні Головнауки Наркомосвіти СРСР.

19 листопада 1931 року було прийнято постанову «Про реорганізацію науково-технічних товариств і Товариства «Техніка – масам». У постанові зазначалося, що в умовах індустріалізації центр ваги роботи НТТ має бути перенесений на виробництво.

У республіках (в тому числі і в Українській СРСР) при створенні республіканських наркоматів і комітетів були створені республіканські відділення в областях з великою кількістю підприємств правління ВНТТ. Останні спирались на широку мережу первинних організацій.

Схема організації науково-технічних товариств країни, що складалась до 1933 року без яких-небудь істотних змін проіснувала до 1954 року.

У грудні 1954 року було прийнято спеціальну постанову «Про науково-технічні товариства» .

У 1958 році, у зв’язку з утворенням раднаргоспів, виникла необхідність у посиланні територіального принципу в управлінні НТТ.

Відповідно до постанови від 9 травня 1958 року при республіканських й обласних радах професійних спілок були утворені республіканські й обласні ради НТТ.

Згідно з цим Статутом 1959 року головне завдання НТТ полягало в організації творчої співдружності робітників науки і виробництва і в сприянні, на зазначеній основі, як найшвидшому впровадженню досягнень науки, техніки і передового досвіду в промислове і сільськогосподарське виробництво.

Організації НТТ об’єднували наукову та інженерно-технічну громадськість і брали участь у вирішенні науково-технічних проблем, освоєнні нової техніки, підвищенні науково-технічного рівня спеціалістів, розвитку творчих стосунків працівників наукових організацій та виробничих процесів.

Для організації творчих колективів, наукових та виробничих виставок, проведення конференцій, семінарів в окремих регіонах України було відкрито будинки науки і техніки.

В організацію роботи Спілки НІО України та її членів вагомий вклад внесли такі відомі вчені, як Гасанов Л.В., Дзісь Г.В., Кухар В.П., Малахов В.П., Максимович Г.Г., Масло І.П., Могилат О.Н., Походенко В.Д., Родін П.Р., Ройзман В.П., Скрипник І.В., Соловйов Ю.О., Шидловський А.К., Яремійчук Р.С.

Відповідно то чинного законодавства Спілка наукових та інжирних об’єднань України зареєстрована Міністерством юстиції України (свідоцтво № 47 від 06.03.1991) як творче, громадське об’єднання вчених, спеціалістів із статусом Всеукраїнського.

Відповідно до Статуту Спілка НІО має колективних членів, які спільно з її підрозділами вирішують актуальні науково-технічні проблеми.

Спілка НІО України бере участь в проведенні науково-практичних конференцій, виставок, громадських науково-технічних експертиз.

Більш детальну інформацію про сучасний стан та досягнення СНІО України можна одержати на інших сторінках цього сайту.